Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 29.03.2024, 14:09
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Глиняни на карті України

hl3

Категорії розділу

про Глиняни [4]
статті та події про Глиняни
Інші [4]
Історія міста [17]
Історія Глинян: історичні факти та події

Анекдот

  Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 106

Тільки українська!

Статистика




Яндекс цитирования

Форма входу

  Нове на сайті

Випадкове фото

  Пошук

Підкажи нам ...

Якщо у Вас є пропозиції щодо розміщення нових розділів чи доповнення існуючих, обов'язково напишіть про це у розділі Зворотній зв'язок.

  Погода в Глинянах

Каталог статей

Головна » Статті » Інші

ВЕРХОБУЖ: таланти вулиці

Починалась вулиця із гарно зробленої хати Сновицької сільської ради. На гребені стріхи гніздився бузьок, а в хаті - вишиті рушники, скриня, праски, жбанки, різних форм пляшки, які можна тепер хіба у музеї побачити. Справжній козацький курінь - і куліш варили, і з гармати стріляли.

Галина Петрівна Лісова, вишивальниця зі с. Ремезівці, прикрасила сільську хатинку разом із Іриною Гуляк своїми вишиванками. Галина Петрівна розповіла нам у перший день фестивалю: «Вишивати - це моє захоплення, вишиваю переважно взимку, коли є більше вільного часу. Вишиті сорочки коштують до 250 гривень, рушники -120-150 гривень. Дещо навіть продала сьогодні гостеві із Вишкова». 

Марія Володимирівна Спольницька (Косівський район, Івано-Франківщина) привезла своїх домовичків та писанки з бісеру, щоб прикрасити будиночок Почапівської сільської ради, оскільки сама родом із Почапів. На виготовлення однієї такої ляльки у майстрині йде 2-3 години. Коштував такий домовичок 20 гривень. Як з'ясувалось, пані Марія рідна сестра голови сільської ради Галини Присяжної, до якої у гості ми й завітали. А тут ще стільки цікавого: виліплене з пластиліну ціле село Почали, почапівська церква Різдва Пресвятої Богородиці у мініатюрі, вироблена із сірників, та чудові малюнки (Тарас та Назарій Драбчаки).

У підгородненській сільській хатині не могли відірватись від виставки екібан, зроблених Стефанією Яблонською. Пані Стефа поділилась із нами секретом виготовлення таких чудових виробів: «Роблю їх швидко, за 3-4 години, головне - щоб був матеріал - сухі квіти, лісовий мох. Колись прикрашала своїми роботами Миколаївську церкву. Сьогодні їх не продаю, але якби хтось хотів придбати, можливо від 15 гривень коштували би роботи». 

Зоряна Степанівна Володимир (уродженка с. Підгороднє) розповіла нам про виставку гарних прикрас з бісеру Оксани Мовчан (уродженки села Підгороднє), яка мешкає у м. Тернополі, в які майстриня вплітає каміння, Показала нам вишиту у чорно-білих кольорах ікону «Ісус Христос, який молиться» Мирослави Бабій, а також свою надзвичайну картину-вишив-ку «Лотос», та вишиванку, що зайняла на конкурсі у Тернополі перше місце. А ще у цій гостинній оселі був вишиваний рушник 1914 року та український національний костюм, привезені з Сибіру. 


Окрасою бортківської хатини була виставка прекрасних м'яких іграшок семикласниці Іванни Довгінки, роботи якої зайняли на конкурсі у Буському районі перше місце. І ще - різьблена тарілка Павла Кучми та вишивка Світлани Кучми. 

Мандруємо далі хатинками фестивального села. На подвір'ї сидить замріяний козак у вишиванці і шароварах - голова Бібщанської сільської ради Орест Омелянович Заяць, а перед ним розгорнута виставка різьблених робіт Надії Ярославівни Храпцьо (вихідця з с. Бібщани, зараз мешкає у Бережанах). Тут скульптурки слонів і орлів, лева і ведмедя, а ще -красиві різьблені палиці. Орест Омелянович показав, що на його обійсті є ще жорна, якими мелють муку, ціп, старовинні гончарні речі, вишиванки. «Мешканці сіл Бібщани і Нестюки з відповідальністю поставились до презентації свого краю, щиро допомагали усі».

null

Чути дзвін молотів. Тут кузня ковалів. На подвір'ї заставненської сільської хати - майстер-клас, можна спробувати свої сили і вдарити раз-другий важким молотом по кувалді. Чи це можливо? Залізо стає вишуканим. Роботи справжніх митців - ковані мангал, огорожа і студня. Вам цікаво скільки коштує така краса? Кований мангал, для прикладу, - 300$. 

Марія Йосипівна Канафоцька, голова Перегноївської сільської ради: «Все, що ви бачите у нашій оселі, ми збирали у старожилів сіл Перегноєва і Кривичів. Це сімдесятирічна колиска, старовинні вишиванки, деякі з них мають по 100 років, старовинна скриня, праска, лавка, ступа та жорна, усе - з початку минулого століття».

null

Любов Володимирівна Грицай, гостинна господиня, голова Гологірської сільської ради, запрошує оглянути свій будиночок і розповідає: «Маємо виставку дідухів Галини Приплесь та Ганни Садової. Виготовлення таких дідухів процес довготривалий, оскільки треба заготувати злакові і плести. Це є наш оберіг. Дідух ставлять на Різдво у кутку хати. А ще тут представлені вишивки-картини нашої землевпорядниці Лесі Іванівни Назар, фотовиставка Сергія Копанцева (житель Зашкова), а також гарна виставка картин - 5 полотен заслуженого художника України Ореста Скопа під рубрикою «Козак Мамай». Пан Орест має майстерню у Зашкові і планує відкрити у Гологірській школі гурток живопису». 

Надзвичайно захопила виставка-продаж виробів зі скла, яку представляла мешканка с. Гологори Дарія Чумічева від львівської фірми «Світ скла»: «Все робиться переважно на високому тиску газу в майстерні. Є менші фігурки, які можна зробити в домашніх умовах апаратом на зразок зварювального. Вироби досить непогано продаються сьогодні на фестивалі». Тут були настільки маленькі фігурки, що хтось із глядачів здивувався: «Вони ж такі маленькі, як же це можна зробити?» 


Давнє місто Глиняни репрезентували неперевершені візерунки славних глинянських килимів, один з яких був сплетений напередодні фестивалю. Автор етномистецького проекту «Екологічний ракурс» Зеновія Шульга (доцент кафедри художнього текстилю Львівської академії мистецтв) розповіла нам про свій проект, який гуртує навколо себе художників, мистецтвознавців, істориків, дітей і вони разом спілкуються на тему національної культури. Пані Зеновія наголосила: «Дуже гарно, що цей фестиваль є. Сдине, що для мене, як художника текстилю, який пропагує національну культуру, хотілось би закликати всіх учасників фестивалю взяти собі за моду на такий фіестиваль приїжджати у вишиванці. Знаєте, я провела 11 пленерів, на які приїжджають і японці, і німці, і американці, і росіяни, і молдавани, і угорці. Коли запрошую, то пишу: «відкриття і закриття - у етнострої». Минулого року приїхала японка, і, уявляєте, стоять у горах японка, гуцул і молдаванка - Боже, як це красиво! Це красиво!» (Інтерв'ю з Зеновією Шульгою читайте у наступних номерах). Пані Зеновія проводила майстер-клас з плетення килимів. Майстриня Ірина Вах, яка є художником текстилю і живописцем, навчала охочих дітей та дорослих робити надзвичайні ляльки, не повірите, з серветок. 

Ми не розповіли вам і половини побаченого на фестивальних виставках. Це неможливо зробити на сторінках однієї газети, тому читайте наступні номери «Народного слова». Якщо ж вас дуже зацікавило, що було на цьогорічному золочівському фестивалі, і ви жалкуєте, що не побували на ньому, не пропустіть наступної такої події. 

Ірина ДОМАРЕЦЬКА (zolochiv.ridne.net)

Категорія: Інші | Додав: hlynyany (01.11.2008)
Переглядів: 4059 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: