Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 18.08.2017, 00:19
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Глиняни на карті України

hl3

Категорії розділу

про Глиняни [4]
статті та події про Глиняни
Інші [4]
Історія міста [17]
Історія Глинян: історичні факти та події

Анекдот

  Наше опитування

Чи хотіли б Ви додати якусь свою інформацію на сайт
Всього відповідей: 44

Тільки українська!

Статистика




Яндекс цитирования

Форма входу

  Нове на сайті

Випадкове фото

  Пошук

Підкажи нам ...

Якщо у Вас є пропозиції щодо розміщення нових розділів чи доповнення існуючих, обов'язково напишіть про це у розділі Зворотній зв'язок.

  Погода в Глинянах

Каталог статей

Головна » Статті » Історія міста

Більшовики в Глинянах, 1920 р.

Коло полудня прийшов посланець і сказав, що в місто приїхали три більшовики і чекають бурмістра. «Хво­рий, — відповів я, — не можу ходити» ... За хвилю прибігає другий посланець: «Більшовики казали, хво­рий чи не хворий, мусить негайно прибути». Я зібравсь і пішов. Перед магістратом стояли три кіннотники в червоних штанях і червоних шапках. Побачивши мене, один під'їхав і спитав: «Ти староста?» На моє підтвер­дження, наказав вести до канцелярії. Більшовики взяли привезені мішки і подалися за мною. Вони витягли стоси друків, портретів Леніна і Троцького й наказали все те порозвішувати в бюрі і на мурах міста. Крім того зажадали найкращої в місті квартири. Я приділив їм під квартиру римо-кат. приходство, яке стояло порожнє, бо ксьондзи виїхали. Один з більшовиків представивсь як комендант на місто Львів, два інші - його адьютанти. Будуть в Глинянах чекати доти, доки Львів буде «віль-ний». Адьютанти замешкали в кухні, а командант в покої сотрудника.

Командант запросив мене на вечір і розповідав всякі небилиці про совєтів, про більшовицький устрій та про щастя, яке чекає майбутніх жителів Советської Росії ... Я слухав мовчки. «Чому ти не озиваєшся?» — спитався мене командант. «Боюся, - відповів я, - бо чув, що як хтось у вас скаже непевне слово, того тяжко карають». Почувши такі слова, командант скинув з себе блюзку, верхню і спідню сорочку й витягнув документ, в якому було написано: «Иван Лисенковский белогвардеец». «От який з мене більшовик» - сказав він.

Від того вечора ми стали приятелями і щоденно один другого відвідували. Лисенковський був у Глинянах впродовж двох тижнів, і добре було з ним, бо не дозво­ляв іншим воякам будь-що реквірувати чи брати під­води. Через півмісяця більшовики відступили назад, а з ними і Лисенковський ...

У той час, як у Глинянах, завдяки згадуваному Лисенковському, текло спокійне життя, під Глинянами в Зад­вір'ї шаліла завзята боротьба між польськими і більшовицькими військами. Там кавалеристи Будьонного на­пали на малий польський відділ піхоти і шаблями ви­рубали його впень. Згодом, коли більшовики відступили, поляки позвозили забитих і поховали їх при залізничній колії Львів-Красне, насипавши там високу могилу.

 



Джерело: http://М.Хамула: Спогади українського промисловця – організатора килимарства в Західній Україні, "Глиняни місто моїх килимів"
Категорія: Історія міста | Додав: hlynyany (20.07.2009)
Переглядів: 839 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всього коментарів: 3
3  
уважаемый Микола Олександович напишите на мой адрес немного о себе

2  
здравствуйте Mикола Олександрович, рад вас приветствовать, я Лисенковский Василий Иванович разыскиваю всех Лисенковских и хочу восстановить родословную, кто мы и откуда, много материала уже раскопал, но работы еще много по архивам. с уважением к вам Лисенковский Василий Иванович

1  
Я - Лисенковський Микола Олександрович. Вивчаю свій рід. Якщо хтось знає щось про нього, будь ласка, напишіть. Завчасно дякую!

Ім`я *:
Email *:
Код *: