Початок поселення на терені Глинян сягає в глибоку давнину. Археологічні дослідження, здійснені в 1913р., а потім у 1920 і 1924 рр., виявили, що людські стоянки були тут ще в пізньому палеоліті, приблизно 13-40 тисяч років тому. В урочищі діброва, на місці старої цегельні (до війни цегельня Заблоцького), були знайдені такі знаряддя праці давніх людей, як кременні скребки, різці, сокири, сліди попелищ, також  рештки кісток мамунта (зуби  ребра). Тож на цьому терені було одно з найдавніших поселень.

З часом умови життя змінились. Зокрема наскоки ворожих кочових племен змусили місцевих людей шукати для всоїх осель більш захищеного місця, серед багнищ і лісів. Таке місце було зовсім близько, на горбовині, оточеній з півночі річкою Перегноївкою, до якої з полудня впадає потік Рогівець. Коли ж із сходу потік Рогівець сполучили з річою Перегноївкою, місцевість обернулась у природню твердиню. Такий, серед багнищ і лісів, зручний для оборони, терен краще сприяв поселенню людей в таких далеких неспокійних часах.

Щоправда, про наші околиці не маємо давніх історичних записів, однак, відомо, що саме десь тут перехрещувались історичні торговельні шляхи. Вздовж ріки Буга з півночі на південь пролягав так званий Янтарний (бурштиновий) шлях і другий шлях із сходу на захід йшов вододілом Дністра і Буга, а далі на схід - вододілом Дністра і Прип'яті. Тими шляхами проникали не тільки грабіжники і кочовики, через яких доводтлось будувати украплення, але й купці, які перевозили свої товари, або й на місці шукали ринки збуту. Про існування  такої торгівлі, зокрема з півдня на півпіч, вже за часів Римської імперії, можемо здогадуватись на основі численних знахідок римських монет на Глинянщині (Ляшки оролівські і в самих Глинянах).

Пізніше вже на початку нашої історії, басейн ріки Буга та її приток був заселений великим західнослов'янським племенем дулубів, які були в затяжній війні з ордами варварів. У неприступних, сприятливи для оборони, місцях виникають укріплення, городиша й городи: Бужеськ (Буськ), Волинь, Червень (Чермно), Звенигород ті інші. З деяких городищ залишилися до нині тільки назви, як Городисько над Полтвою, біля Глинян. Головним городом дулібів, як припускають істоики ( акад. М. Грушевський), був Бужеськ (Буськ) поблзу Глинян.

На землях нашого племени дулібів постала потім держава Волинь, про яку згадують арабські джерела. Згодом стає відомою назва Червенські городи, також у басейні горішнього Буга. Це все вказує, що околиці глинян тісно повязані з нашою ранньою історією, а Глиняни - через своє положення, мусіли і в ті часи відігравати певні ролю в обороній системі країни.