Вітаю Вас Гість!
Субота, 21.10.2017, 17:06
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Глиняни на карті України

hl3

Категорії розділу

про Глиняни [4]
статті та події про Глиняни
Інші [4]
Історія міста [17]
Історія Глинян: історичні факти та події

Анекдот

  Наше опитування

Чи були Ви у Глинянах
Всього відповідей: 248

Тільки українська!

Статистика




Яндекс цитирования

Форма входу

  Нове на сайті

Випадкове фото

  Пошук

Підкажи нам ...

Якщо у Вас є пропозиції щодо розміщення нових розділів чи доповнення існуючих, обов'язково напишіть про це у розділі Зворотній зв'язок.

  Погода в Глинянах

Каталог статей

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 25
Показано матеріалів: 11-20
Сторінки: « 1 2 3 »

Після відступу більшовиків, у Глиняни повернулись поляки, точніше їхні установи, і відновили окупаційний режим; реквізували збіжжя й худобу, запровадили знову картки на переміл зерна для рільників, картки на харчі і т. п. Вояки, які служили в Українській Армії, повер­тались додому ночами, не наважуючись сидіти у своїх батьків або жінок, щоб не накликати і на рідних лиха. Тоді, пригадйю, ровернулися з України сотник Степан Дичок, поручник Дорко Тимняк, поручник Василь Грицай, четар Ярослав Головчак (УСС), четар Володимир Скібінський, десятник Михайло Біганський, десятник Теодор Савчак, Юліян Галан, залізничний урядовець Сава Буцманюк та багато більше, прізвищ яких не па­м'ятаю, їхні родини мусіли повідомляти про поворотців у магістраті, щоб одержати харчовий приділ. Поліція про всіх присутніх у місті знала, однак нікого насправді не переслідувала. Розшукували лише поручника Воло­димира Ґалана, який як артилерист за українсько-поль-ської війни наробив полякам значної шкоди.

Історія міста | Переглядів: 981 | Додав: hlynyany | Дата: 20.07.2009 | Коментарі (0)

Коло полудня прийшов посланець і сказав, що в місто приїхали три більшовики і чекають бурмістра. «Хво­рий, — відповів я, — не можу ходити» ... За хвилю прибігає другий посланець: «Більшовики казали, хво­рий чи не хворий, мусить негайно прибути». Я зібравсь і пішов. Перед магістратом стояли три кіннотники в червоних штанях і червоних шапках. Побачивши мене, один під'їхав і спитав: «Ти староста?» На моє підтвер­дження, наказав вести до канцелярії. Більшовики взяли привезені мішки і подалися за мною. Вони витягли стоси друків, портретів Леніна і Троцького й наказали все те порозвішувати в бюрі і на мурах міста. Крім того зажадали найкращої в місті квартири. Я приділив їм під квартиру римо-кат. приходство, яке стояло порожнє, бо ксьондзи виїхали. Один з більшовиків представивсь як комендант на місто Львів, два інші - його адьютанти. Будуть в Глинянах чекати доти, доки Львів буде «віль-ний». Адьютанти замешкали в кухні, а командант в покої сотрудника.

Історія міста | Переглядів: 850 | Додав: hlynyany | Дата: 20.07.2009 | Коментарі (3)

Після відходу станційної команди - у Глиняни ввійшло польське військо. Відразу ж місцеве шумовиння кинулось грабувати українських мешканців, але наш рішучий спротив припинив ті грабунки.

Другого дня приїхав староста з Перемишлян. Він при­значив комісаром міста римо-католицького сотрудника о. Михайла Зарембу. Однак, римо-кат. консисторія не дозволила о. Зарембі працювати на пості громадського комісара, а що в місті не знайшлось відповідного поляка, то староста доручив мені виконувати обов'язки комісара громади. Як дотеперішній урядовець магістрату, я не хотів відмовлятись, тим більше, що мав надію стати в пригоді українській громаді.

Староство відразу ж наказало запровадити в уряді польську мову в слові й письмі... (До того часу від непам'ятних часів урядовою мовою була в нас тільки українська). Запровадили польські книги тощо.

Історія міста | Переглядів: 774 | Додав: hlynyany | Дата: 20.07.2009 | Коментарі (0)

Першого листопада увечері А. Балтарович зібрав кількох своїх військовиків, які уникали служби в чу­жій австрійській армії. Між ними був найстарший за вій­ськовим рангом десятник Федь Савчак, і послав їх посадник до місцевої поліції для перебрання влади. Командант поліції п. Пузьо (поляк) не чинив спротиву. Він заявив, що підчиняється українській владі, хоче працю­вати для Української Держави і буде виконувати чесно й солідно доручені обов'язки.
Історія міста | Переглядів: 573 | Додав: hlynyany | Дата: 15.07.2009 | Коментарі (0)

У червні 1915 р. повернулись австрійсько-німецькі війська до Глинян. Посадника Павла Кулицького за­арештували, а на його місце призначили Григорія Туза, пенсіонера, колишнього австрійського коменданта жан­дармерії. Після слідства військовий суд визнав винним Павла Кулицького в тому, що він кинув на землю порт­рет цісаря Франца Йосифа і повиривав паперові  «очі» цісаря. За це військовий суд. засудив Кулицького на кару смерти повішення, що й виконали негайно на міському ринку.
Історія міста | Переглядів: 632 | Додав: hlynyany | Дата: 15.07.2009 | Коментарі (0)

Перед Першою світовою війною, в 1911 р., за офіційними списками Львівської греко-католицької Митрополичої Єпархії, у Глинянах жили 4835 осіб, з того було греко-католиків і 3142 (65%), римо-като-ликів 555 (10%) і жидів — 1142 (25%). Серед населення не було жодних агресивних виступів одних проти других. Іноді траплялись непорозуміння між так зв. москво¬філами і українцями, та й то лише під час виборів.
Загально беручи, місто мало суто український характтер, тим більше, що в магістраті все провадилось у мові й письмі, по-українськи (єдина місцевість у всій колиш¬ній Галичині, що зберегла цей привілей). Як міщани, так і жиди говорили по-українському.
Українці вели перед в кожній ділянці життя. Місто мало три церкви - дві мурованих, та одну дерев'яну, що мала понад 300 літ. Саме в ній сталося чудо (відновився образ), про що розповідь далі. Був також римо-католицькій костел, жиди мали свою божницю. Крім того, у Глинянах була захоронка СС. Служебниць і українська народна чотириклясна школа. Поляки мали свою школу - Т-во Школи Людовей, а жиди так зв. «Барона Гірша».
З українських культурних установ діяли філія «Просвіти», читальня «Просвіти» і аматорський гурток, який часто давав вистави та концерти. Товариство «Народний Дім» лише розбудовувалось і ще не проявляло жодної діяльности. Була також читальня «ім. Качковського», яку підтримував колишній царох-москвофіл о. Филимон Решетилович.
Історія міста | Переглядів: 898 | Додав: hlynyany | Дата: 10.07.2009 | Коментарі (0)

Після першого розбору Польщі, в 1772 р. Галичина, в тому і Глиняни, перейшла під владу Австрії. Хоч Австрія була значно краще розвинена економічно, ніж Польща, Відень не дбав про розбудову новонабутої провінції. В новій політичній ситуації значення Глинян, як адміністративного, оборонного й господарського осередку, ще більше занепадає. Шлях із Львова на схід, колись так важливий, тепер, при відкритій довгій границі Галичини від півночі та північного сходу, не являє вже вартості; при новій воєнній техніці не потрібними стають оборонні вали. Коли ж у періоді прокладання битих шляхів, а потім і залізниць, в Галичині вирішували в першу чергу стратегічні моменти, то Глиняни опинились поза системою важливіших шляхів, що мало вирішальний вплив на припинення розвитку міста. За 148 років австрійської адміністрації в Галичині місто майже не змінилось.
Історія міста | Переглядів: 706 | Додав: hlynyany | Дата: 02.06.2009 | Коментарі (0)

У середині XIV-го ст. Галичину захопив польський король Казимир, на спілку з угорським королем Людвиком, і трохи згодом почав заводити нові польські порядки. З кінцем того сторіччя, Як з Тарнова, воєвода сандимірський і староста земель руських (себто українських), надав Глинянам Магдебурзьке право. Війтом він призначив Петра Сіделя (можна припустити, що сучасна назва «Вітівщина» походить від посілостей колишніх війтів), а місто наділив землями, луками та лісом. Король Ягайло підтвердив ці надання документом з 12 травня 1387 року, звільнивши міщан на 16 років від будь-яких данин. Отож Глиняни стали містом на магдебурзькім праві дуже скоро, раніше від Золочева (1441), Тернополя (1540), Бродів (1584). Перша відома грамота про наділення українських городів магдебурзьким правом походить з 1339 р., її видав для Ся нока князь Юрій Болеслав Тройденович. Глиняни були формально визняні містом рівно через 60 років згодом.
Історія міста | Переглядів: 1278 | Додав: hlynyany | Дата: 02.06.2009 | Коментарі (1)

Після прилучення західноукраїнських земель до Київської Русі Глиняни опинились на вижливому тоді шляху, що вів зі сходу на захід (на лінії нинішніх міст: Золочів, Львів, Перемишль). Тим  шляхом напевно проходили війська князя Володимира Великого на захід, але згодом ним ішли й поляки в походах на Київ. У державній системі Київсько Русі околиці ГЛиняни  напевно мали оборонне  значення, яке зросло ще більше після виділення Галичнини в окреме удільне князівство 1084р. Околиця Глинян була граниною смугою між Галичиною в Волинню та, одночасно, воротами для походів київських та волинських князів проти галицьких (Ростиславичів), які засіли в Перемишлі, Звенигороді й Теребовлі.

Історія міста | Переглядів: 1213 | Додав: hlynyany | Дата: 11.05.2009 | Коментарі (0)

Початок поселення на терені Глинян сягає в глибоку давнину. Археологічні дослідження, здійснені в 1913р., а потім у 1920 і 1924 рр., виявили, що людські стоянки були тут ще в пізньому палеоліті, приблизно 13-40 тисяч років тому. В урочищі діброва, на місці старої цегельні (до війни цегельня Заблоцького), були знайдені такі знаряддя праці давніх людей, як кременні скребки, різці, сокири, сліди попелищ, також  рештки кісток мамунта (зуби  ребра). Тож на цьому терені було одно з найдавніших поселень.

Історія міста | Переглядів: 840 | Додав: hlynyany | Дата: 11.05.2009 | Коментарі (0)

1-10 11-20 21-25