Каталог статей

Виборчий округ №123 Батенко

Tue, 21 Aug 2012 13:19:39 GMT

Вибори до парламенту 2012 року мають усі шанси увійти в історію, як найбрудніші за весь час існування незалежної України.
Але, у цьогорічних виборах повинен перемогти не окремо взятий кандидат, а нація, яка виступить на захист честі і гідності своєї Держави. У цьому переконаний кандидат у народні депутати, Тарас Батенко, який першим на собі відчув використання бруду з боку опонентів.

Гук Тарас

Tue, 22 Mar 2011 14:11:51 GMT

Гук Тарас: студенти проти платних послуг

Товариство «Народний Дім»

Tue, 17 Nov 2009 15:31:01 GMT

За кілька років перед Першою світовою війною засновано в Глинянах Товариство «Народний Дім», яке мало служити і економічно-торговельним справам, і культурно-освітнім. Головою обрали Івана Костинюка, найпершим завданням визначили побудову відповідного дому. Християнська рада подарувала під будову дому площу, коло півморґа землі, поблизу торговиці, при в'їзді до передмістя Мельники. Туди привезли частину каміння і дерев'яного матеріялу, який розпиляли на дошки, на стелю й підлогу. Але розпочалась Перша світова війна, і камінь та дошки було розкрадено, залишилась гола площа ...

Районова молочарня

Tue, 17 Nov 2009 15:24:28 GMT

З ініціативи Андрія Терлецького, колишнього урядовця фірми М. Хамули в Глинянах, який був_фахово вишколений і в молочарстві, зорганізовано в Глинянах

1925 року молочарську кооперативу. Молочарню примістили в домі Щепка Фернези, на Зарів'ї. Кооперативе розвивалася дуже добре, і за короткий час виявилось, що потрібно більшого приміщення та нових молочарських машин. Управа молочарні попрохала й одержала від «Маслосоюзу» в Стрию згоду поставити потрібні машини, під умовою, якщо «Українбанк» дасть відповідну запоруку на машини й на будову нового будинку. «Українбанк» погодився дати потрібну запоруку.

Товариство Задаткове - Українбанк

Tue, 17 Nov 2009 15:23:55 GMT

В давні часи в Глинянах було 10 малих жидівських банків, котрі брали з міщан і селян лихварські відсотки, через що мешканці дедалі, то більше потрапляли в борги. Аж у 1880 р. новоприбулий парох о. Филимон Решетилович, на парохії Св. Миколая в Глинянах, в порозумінні з місцевим власником фільварку графом Потуліцьким, заснував український банк під фірмою «Товариство Задаткове» («Руський банк»). Початкову працю провадили в будинку приходства церкви Св. Миколая. Позики давали на законних відсотках, і тому діяльність банку дуже швидко розвивалась. Через кілька років збудували великий мурований дім, у якому, крім банкових бюр, була чимала заля для аматорських вистав і концертів. З часом головним директором підприємства став Андрій Балтарович, зять засновника банку о. Решетиловича; то був свідомий українець, хоча тесть, о. Решетилович, тримався староруських поглядів.

Філія Т-ва «Просвіти»

Tue, 17 Nov 2009 15:23:08 GMT

Філію Товариства «Просвіта» було створено в Глинянах ще задовго перед Першою світовою війною. Засновано її на правах повітової філії з тим. що засягом праці філія охоплювала і судовий повіт Глиняни. Філія «Просвіти» мала такі завдання: опікуватися існуючими вже читальнями «Просвіти» в повіті; організовувати нові читальні «Просвіти», де їх ще не створено; приєднувати членів до читальні і закладати читальняні бібліотеки. Наша Філія Т-ва «Просвіти» не мала власного будинку, збори й концерти з рамени філії відбувалися в залі Т-ва Задаткового (Українбанку). Під час війни, як згадувалось, діяльність обмежувалась до аматорських вистав і концертів.

Шкільництво

Tue, 17 Nov 2009 15:21:50 GMT

У географічному довіднику польського королівства, з 1881 р., є згадка, що в 1862 р. в Глинянах була триклясна школа, в якій навчались 107 дітей шкільного віку. Як дальше розвивалось у Глинянах шкільництво - не маємо докладних записів. Звіт шеметизму Львівської греко-католицької Митрополії показує, що в 1931/2 році відвідували чотириклясну школу 390 дітей.

Про розвиток шкільництва маємо відомості від 1901 року, себто від часу побудови нової поверхової школи. Закінчивши будівництво школи, розпочали в ній навчання під керівництвом директора Затлокаля. Учителювали тоді: Марія Лотоцька, Марія Зельська, п. Ярема, Роман Романів, його дружина Марія Романів і Самуель Дрешер. Після відходу дир. Затлокаля прийшов на його місце Михайло Головчак; його дружина також учителювала (обидвоє українці). М. Головчак провадив школу до приходу польської влади - до 1920 р. Під час українсько-польської війни школа була замкнена. В будинку був військовий шпиталь. Коли шпиталь вивезли - школа продовжувала працю.

Ще про Глиняни

Tue, 17 Nov 2009 15:20:47 GMT

Без огляду на окупацію і несправедливу внутрішню політику поляків, українці в Галичині добивались певного економічного і культурного розвитку. Це стосується і Глинян. Перед війною в місті було 6 адвокатів, з того 4 українці: мґр. Михайло Дужий, після д-ра Миколи Рибака, мґр. Микола Куницький, суддя-пенсіонер С. Климко і мґр. Степан Дичок; крім того, двоє жидів - д-р Зісман і д-р Тененбавм. З ус'х п'ятьох лікарів ми мали 2 українців - д-ра Марію Крілик і д-ра Володимира Крілика, одного поляка, д-ра Собечка, і двох жидів - д-ра Насс та д-ра Ротфельда. Щоправда, лікарі не мали щастя в Глинянах і скоро змінювались. Так, д-р Остап Прийма, оселившись восени 1919 року, крім лікарської практики займався розбудженням пригнобленої в той час молоді, зрушив з місця культурно-освітню працю. З його ініціятиви спровадили до Глинян адвоката д-ра Миколу Рибака. На жаль, з різних причин д-р Прийма покинув Глиняни 1924 р. На його місце прибув д-р Кульчицький, який через кілька років також виїхав. Потім був д-р Савицький, після якого прибув д-р Цєп-лий, - він лише розпочинав лікарську практику, і тому також довго не втримався. У 1932 р. прибули лікарі д-р Володимир Крілик і д-р Марія Крілик, а потім і д-р Собечко, поляк. Вони й практикували аж до приходу советів, як і два лікарі-жиди - д-р Насс і д-р Ротфельд.

7-9 серпя - ІІ Етнофестиваль "Верхобуж"!

Thu, 15 Oct 2009 20:52:33 GMT

Запрошуємо всіх на ІІ Міжнародного етнофестивалю "Верхобуж", який відбудесть з 7 по 9 серпня 2009 року на горі Збіч у селі Верхобуж Золочівського району.

Нова німецька окупація

Mon, 20 Jul 2009 11:21:38 GMT

Після відступу більшовиків, у Глиняни повернулись поляки, точніше їхні установи, і відновили окупаційний режим; реквізували збіжжя й худобу, запровадили знову картки на переміл зерна для рільників, картки на харчі і т. п. Вояки, які служили в Українській Армії, повертались додому ночами, не наважуючись сидіти у своїх батьків або жінок, щоб не накликати і на рідних лиха. Тоді, пригадйю, ровернулися з України сотник Степан Дичок, поручник Дорко Тимняк, поручник Василь Грицай, четар Ярослав Головчак (УСС), четар Володимир Скібінський, десятник Михайло Біганський, десятник Теодор Савчак, Юліян Галан, залізничний урядовець Сава Буцманюк та багато більше, прізвищ яких не пам'ятаю, їхні родини мусіли повідомляти про поворотців у магістраті, щоб одержати харчовий приділ. Поліція про всіх присутніх у місті знала, однак нікого насправді не переслідувала. Розшукували лише поручника Володимира Ґалана, який як артилерист за українсько-поль-ської війни наробив полякам значної шкоди.