|
про Глиняни
[4]
статті та події про Глиняни
|
Інші [4] |
Історія міста
[17]
Історія Глинян: історичні факти та події
|
Головна » Статті » Історія міста |
Коло полудня прийшов посланець і сказав, що в місто приїхали три більшовики і чекають бурмістра. «Хворий, — відповів я, — не можу ходити» ... За хвилю прибігає другий посланець: «Більшовики казали, хворий чи не хворий, мусить негайно прибути». Я зібравсь і пішов. Перед магістратом стояли три кіннотники в червоних штанях і червоних шапках. Побачивши мене, один під'їхав і спитав: «Ти староста?» На моє підтвердження, наказав вести до канцелярії. Більшовики взяли привезені мішки і подалися за мною. Вони витягли стоси друків, портретів Леніна і Троцького й наказали все те порозвішувати в бюрі і на мурах міста. Крім того зажадали найкращої в місті квартири. Я приділив їм під квартиру римо-кат. приходство, яке стояло порожнє, бо ксьондзи виїхали. Один з більшовиків представивсь як комендант на місто Львів, два інші - його адьютанти. Будуть в Глинянах чекати доти, доки Львів буде «віль-ний». Адьютанти замешкали в кухні, а командант в покої сотрудника. Командант запросив мене на вечір і розповідав всякі небилиці про совєтів, про більшовицький устрій та про щастя, яке чекає майбутніх жителів Советської Росії ... Я слухав мовчки. «Чому ти не озиваєшся?» — спитався мене командант. «Боюся, - відповів я, - бо чув, що як хтось у вас скаже непевне слово, того тяжко карають». Почувши такі слова, командант скинув з себе блюзку, верхню і спідню сорочку й витягнув документ, в якому було написано: «Иван Лисенковский белогвардеец». «От який з мене більшовик» - сказав він. Від того вечора ми стали приятелями і щоденно один другого відвідували. Лисенковський був у Глинянах впродовж двох тижнів, і добре було з ним, бо не дозволяв іншим воякам будь-що реквірувати чи брати підводи. Через півмісяця більшовики відступили назад, а з ними і Лисенковський ... У той час, як у Глинянах, завдяки згадуваному Лисенковському, текло спокійне життя, під Глинянами в Задвір'ї шаліла завзята боротьба між польськими і більшовицькими військами. Там кавалеристи Будьонного напали на малий польський відділ піхоти і шаблями вирубали його впень. Згодом, коли більшовики відступили, поляки позвозили забитих і поховали їх при залізничній колії Львів-Красне, насипавши там високу могилу. Джерело: http://М.Хамула: Спогади українського промисловця – організатора килимарства в Західній Україні, "Глиняни місто моїх килимів" | |
Категорія: Історія міста | Додав: hlynyany (20.07.2009) | |
Переглядів: 1568 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 5.0/1 | |
Всього коментарів: 3 | ||||
| ||||