Філію Товариства «Просвіта» було створено в Глинянах ще задовго перед Першою світовою війною. Засновано її на правах повітової філії з тим. що засягом праці філія охоплювала і судовий повіт Глиняни. Філія «Просвіти» мала такі завдання: опікуватися існуючими вже читальнями «Просвіти» в повіті; організовувати нові чи­тальні «Просвіти», де їх ще не створено; приєднувати членів до читальні і закладати читальняні бібліотеки. Наша Філія Т-ва «Просвіти» не мала власного будинку, збори й концерти з рамени філії відбувалися в залі Т-ва Задаткового (Українбанку). Під час війни, як згадувалось, діяльність обмежувалась до аматорських вистав і концертів. У 1924 р., коли головна «Просвіта» змінила статут і його затверджено, в Глинянах відновили філію «Просвіти». Головою її вибрали д-ра Миколу Рибака, потім о. Романа Ганаса, опісля д-ра Володимира Левиць-кого, а в кінці мґр-а Миколу Куницького. Впродовж того часу філія «Просвіти» утримувала просвітянських пра­цівників: Михайла Сеника, пп. Чучмана, Пачовського, Вербовецького і Гарасимюка. Просвітянські працівники, крім праці на місці, роз'їжджали по селах, де закладали читальні «Просвіти», або контролювали існуючі, закликали селян творити кооперативи, будувати «Народні Доми», закладати бібліотеки, гуртки «Рідної Школи», філії «Сільського Господаря» і т. п. Польська влада, спостерігаючи такий розвиток українського селянства, перешкоджала спочатку різними способами, а коли це не помагало, - забороняла читальні під різними пре-текстами.

Коли нині дивишся з перспективи яких 30-40 років, то беззастережно стверджуєш, що «Просвіта», як жодне інше українське Товариство, виконала величезну ролю в розвитку національної свідомости і загальної культури українців, особливо в західній частині України. Варто зазначити, що створене 1868 року у Львові Това­риство «Просвіта» виявило діяльність від сибірського Звленого Клину до пралісів Бразилії - всюди, де поселювались більші групи українців.