У географічному довіднику польського королівства, з 1881 р., є згадка, що в 1862 р. в Глинянах була триклясна школа, в якій навчались 107 дітей шкільного віку. Як дальше розвивалось у Глинянах шкільництво - не має­мо докладних записів. Звіт шеметизму Львівської греко-католицької Митрополії показує, що в 1931/2 році відвідували чотириклясну школу 390 дітей.

Про розвиток шкільництва маємо відомості від 1901 року, себто від часу побудови нової поверхової школи. Закінчивши будівництво школи, розпочали в ній навчання під керівництвом директора Затлокаля. Учителювали тоді: Марія Лотоцька, Марія Зельська, п. Ярема, Роман Романів, його дружина Марія Романів і Самуель Дрешер. Після відходу дир. Затлокаля прийшов на його місце Михайло Головчак; його дружина також учителювала (обидвоє українці). М. Головчак провадив школу до при­ходу польської влади - до 1920 р. Під час українсько-польської війни школа була замкнена. В будинку був військовий шпиталь. Коли шпиталь вивезли - школа продовжувала працю.

Польська влада переорганізувала шкільну систему так, що чисто українську чотириклясну школу замінено на утраквістичну школу, з директором-поляком п. Гавліцьішм і його дружиною, як учителькою; прийнято та­кож нові учительські сили: Тршинецьку, Домбровську і Свідкивичову. Крім чотириклясної народної школи, працювала в Глинянах польська школа («Т-во Школи Лю-довей»), яку провадила Ядвіґа Дроздович. У 1926 р. те Товариство зреформувало свою чотириклясну школу на сімклясну, в якій вчили, крім учителів з 4-клясної шко­ли, Ядвіґа Дроздович і п. Свідкевич з дружиною-учительною. За совєтської окупації усіми школами керував Данило Курилович, якого совєти вивезли під час від­ступу. Окрім вищезгаданих шкіл, була ще в Глинянах Школа промислова, з директором п. Юрайдою, і вчите­лями пп. Ратушинським та Подсадним. Жиди мали свою, суто жидівську школу «Барона Гірша».